What Time is it? - It is Now!

Час... його завжди забагато,коли чекаєш на щось, і так мало,коли поспішаєш.
Скаржимось на його нестачу, використовуючи на сон,на непотрібні вчинки, байдужість, лінь, інтернет та телевізор,володіючи ним - не знаємо куди подіти! Час - дивний механізм, який не має інструкції та терміну придатності...у ньому так мало вічності та  обіцяних нам "завжди"...
 Його подарували, і щохвилинно відбирають же!
Час ніколи не спить, не втомлюється, не запізнюється і ніколи не зупиняється...
Час - безупинний егоїст, йому абсолютно байдуже встигаємо ми,чи ні!
Ми думаєм, що Час розставляє речі на свої місця, а Він тільки вбиває  і з'їдає!  Це як вода,в якій  розчиняються всі субстанції...життя, наші почуття, думки, люди,слова,обіцянки, спогади,речі!
Час - годинник,що мовчить і весь час кудись поспішає!
 Час - наш друг і наш ворог! Це те,що нам непідвладне і водночас - це все,що ми маємо! Ми не можем його відчути, побачити, зберегти, зупинити, спробувати, почути, єдине,що Він нам дозволяє-це насолодитись,та ліміт,звісно ж,малий- миттю....

-Яка година?
- На годиннику ЗАРАЗ!